Реєстрація права власності на майно, що розташоване на окупованій території України

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно із законодавством України.

Варто звернути увагу, що житло, збудоване до 2013 року, варто добровільно додати в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Що таке ДРРП, коли і для чого його створили

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП) — це єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про права людини на нерухоме майно.

Реєстрація речових прав на своє житло у ДРРП це, по суті, офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідний реєстр створено у 2013 році і тому все житло, яке було побудоване з того часу, в ДРРП вноситься автоматично. У випадку, якщо йдеться про житло, побудоване до 2013 року, тобто до запуску відповідного Реєстру, вносити у систему дані про нього власник повинен самостійно. Але ця опція виключно добровільна.

Навіщо потрібно вносити житло у ДРРП

По-перше, це допоможе за потреби швидко і без проблем подати заяву на компенсацію єВідновлення, а по-друге, значно спрощує отримання інших державних послуг з нерухомістю і захищає від низки шахрайських схем з вашим майном.

Останнім часом одна з головних причин внесення громадянами житла, яке було збудоване до 2013 року, — послуга єВідновлення. Оскільки інформація про те, що без реєстрації житла у ДРРП отримати компенсацію за програмою єВідновлення буде неможливо звучала неодноразово, українці почали вносити своє житло у ДРРП більш активно.

Наразі ми бачимо, що невнесення житла у ДРРП — найчастіша причина відмови у компенсації. Тому, з цим не потрібно зволікати, особливо жителям тих регіонів, житло яких перебуває у зоні ризику.

При цьому, на жаль, багато громадян були навіть не в курсі, що такий реєстр існує і житло у ньому краще зареєструвати. Важливий момент — це актуально тільки для житла, яке було збудовано до 2013 року. Житло, збудоване пізніше, вноситься у реєстр автоматично.

Серед інших причин також те, що:

✔ Вчинення будь-яких дій з нерухомим майном можливе лише за наявності відомостей у цьому Реєстрі;

✔ Лише зареєстровані у ДРРП права мають юридичну силу перед іншими (третіми) особами, а зареєструвати за собою права на нерухомість може лише особа, якій вона належить;

✔ Створення додаткових гарантій та зведення до мінімуму можливості  недобросовісних осіб зареєструвати на себе права, які їм не належать;

✔ Захист майна від шахрайства, адже підробити правовстановлюючі документи в паперовій формі значно легше, ніж в електронній;

✔ ДРРП є перешкодою для проведення незаконних операцій з нерухомістю;

✔ ДРРП робить неможливим потрапляння копій документів до третіх осіб;

✔ У разі відсутності документів про право власності, таке право підтверджується на підставі інформації з ДРРП, яка отримується шляхом безпосереднього доступу до нього, без вимоги відповідних дублікатів документів;

✔ ДРРП забезпечує захист і дотримання прав людини внутрішньо переміщених осіб та осіб, які постраждали від війни;

✔ За допомогою ДРРП простіше замовити адміністративні послуги тощо.

Куди звертатись

В умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування, державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що розташоване в межах території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, а також тимчасово окупованих територій, проводиться органами державної реєстрації та нотаріусами незалежно від місцезнаходження такого майна.

Необхідні документи

• заява (формується та роздруковується реєстратором самостійно, ви лише ставите підпис);
• документ, що посвідчує особу, номер платника податків;
• оригінал документу, що посвідчує право власності на  нерухоме майно (наприклад, договір купівлі-продажу, дарування; свідоцтво про право на спадщину, рішення суду про визнання права власності на майно тощо);
• довіреність (у випадку, коли документи подає уповноважена особа, а не власник);
• підтвердження оплати адміністративного збору за проведення реєстраційних дій (за кожну реєстраційну дію проводиться окрема оплата, крім випадків, коли особа звільнена від сплати збору)

Після успішної реєстрації дані про власника з’являться в Державному реєстрі прав на нерухоме майно і будуть доступні для перегляду.